Як виглядає інтер’єр, у якому відсутність зайвого стає розкішшю? Дивіться проєкт Malfinio — квартира в Празі, що дихає спокоєм і світлом.
У проєкті квартири E19 студія Malfinio, очолювана архітекторкою Мартіною Хомолковою, переосмислила традиційне поняття інтер’єру. Замість звичних зон, чітких меж і візуальних акцентів, тут — контемплятивний простір, який ніби зібрано з тиші, світла і дотику. Простір не диктує, а запрошує до взаємодії. Кімнати пов’язуються одна з одною як експозиція в галереї — не логікою плану, а ритмом світла, тіней і матеріалів. Це квартира, де головну роль грає порожнеча — але не як відсутність, а як глибина.
Від конструкції до атмосфери
Ключовим елементом стала архітектурна «коробка», що поєднує кілька функціональних зон: приховану кухню, дві ванні кімнати, комори та вбиральню. Її поверхні — з м’якого МДФ у теплих відтінках — виконують роль чистого полотна, на якому з’являється мистецтво. Зокрема — робота художниці Клари Спішкової, яка вводить у простір тонку кольорову ноту. Цей об’єм стає точкою обертання всього інтер’єру: навколо нього розгортаються вітальня, спальня, робочий кабінет і їдальня. Простір збудовано не заради функції, а для життя в гармонії з простотою.
Колір, що дихає
Тут немає кольорових сплесків чи візуального шуму. Нюанси рожевого — від штор до теракотових ванних кімнат — м’яко пронизують простір. Вони не забирають увагу, а створюють фон для світла, яке стає головним актором. Великі вікна дозволяють денному світлу проникати вглиб, заломлюючись у металі й дзеркалах, що додають матеріальності мінімалістичній композиції. Світло та відображення формують власну геометрію, яка живе в кожному кроці.
Мінімум — не порожнеча
Malfinio не працює з мінімалізмом у класичному розумінні. Це не інтер’єр про брак речей, а про вибір якості над кількістю, про порожнечу як ресурс. Кожен матеріал — не випадковий: дерево, МДФ, метал, текстиль — створюють багатошаровість відчуттів, хоча на вигляд усе здається простим. Це простір, де хочеться мовчати. Не через холодність, а через затишну чесність, що в ньому панує.
Нове прочитання функціоналізму
Будинок, у якому розташована квартира, — один із перших у Празі, побудованих у стилі функціоналізму. Malfinio не ігнорує цей контекст, а працює з ним на рівні відчуттів: функція тут не зникає, але вона стає частиною ширшого діалогу — між формою, світлом і часом. Це не реконструкція й не копіювання. Це — м’яка ревізія спадку, де естетика минулого підсилює чутливість сучасного дизайну.
Квартира E19 — це приклад інтер’єру, який не намагається бути «дизайнерським», але є глибоко осмисленим. Він не демонструє, а відкриває. Не нав’язує, а підказує. Це простір, у якому архітектура перетворюється на досвід — легкий, повітряний і чесний. У світі, де надмірність стала новою нормою, Malfinio показує інший шлях — шлях, де менше — це справжнє більше.
