Dezeen Awards 2025 оголосили переможців, і головний вердикт вражає: дизайн втомився від власної досконалості. Від стільців зі “шрамами” минулого життя до меблів, розмальованих дитячими олівцями — аналізуємо, як провідні студії світу влаштували тихий бунт проти масового виробництва, повертаючи речам душу, історію та право на недосконалість.
Бунт проти досконалості: Чому переможці Dezeen Awards 2025 прославляють "шрами" та недоліки
Щороку вердикт премії Dezeen Awards, що вручається у партнерстві з Bentley, стає не просто фіксацією найкращих проєктів, а чутливим барометром, що вказує на глибинні зміни у свідомості дизайнерської спільноти. І якщо підсумувати результати 2025 року одним реченням, воно звучатиме так: дизайн втомився від власної бездоганності.
На вечірці в Лондоні, де були оголошені 14 тріумфаторів у галузі дизайну, головна нагорода — «Дизайн-проєкт року» — дісталася не черговому технологічному диву чи ідеально вивіреному об’єкту. Вона дісталася колекції J39.5 від японської студії AtMa. І це не просто перемога. Це — маніфест.
1. Бунт проти новизни: Душа в "шрамах" минулого
Протягом кількох років студія AtMa збирала викинуті, поламані, забуті деталі класичного крісла J39 данського майстра Бьорге Могенсена і збирала їх у нові, нетрадиційні, майже химерні композиції. Це не реставрація. Це — реінкарнація.
Головне журі назвало цей проєкт «актом бунту проти постійного потоку новинок у нашій галузі; свого роду антидизайнерською заявою». У світі, перенасиченому ідеальними рендерами, найбільшою цінністю раптом стає недосконалість. «Кожне творіння зберігає „шрами“ свого минулого життя», — зазначили судді. Ці “шрами” — тріщини, подряпини, сліди часу — перестали бути дефектами. Вони стали чеснотами. Вони стали історією.
Цю ж філософію краси в природному “руйнуванні” підхоплює і високо оцінений табурет Ax від Zilio A&C, дизайн якого імітує момент розколу колоди сокирою. Це знову прославлення грубого, природного процесу, а не ідеального лиття.
2. Бунт проти складності: Геніальність у чесності та простоті
Другий прояв бунту — відмова від зайвої складності на користь чистої, чесної функції матеріалу.
Переможець у номінації «Дизайн сидінь року», диван Knit One від студії Пола Крофтса для Isomi, є маніфестом цієї ідеї: тривимірний трикотаж, натягнутий на каркас. Ніякої токсичної піни, ніякого клею. «Він подає потужний сигнал галузі про те, що виробництво м’яких меблів потребує серйозного переосмислення», — констатувало журі.
Цю лінію продовжують:
- Plissade від Луїса Марі («Текстильний дизайн року»): звукоізолююча перегородка з плісированого текстилю, що тримає форму без клею та складних каркасів.
- Offecct Circulus від студії Маріо Ферраріні («Дизайн робочого місця року»): модульна система, де журі відзначило “ефективне використання невеликої кількості компонентів”.
- Tsubomi від Казухіро Яманакі («Світловий дизайн року»): лампа, що продається в конверті А4 і сама розкривається у повноцінний світильник. Це виклик логістиці, надвиробництву та ідеї, що хороший дизайн має бути дорогим.
Навіть у найскладніших технологічних продуктах перемагає дизайн, що робить технологію невидимою. Надувний велосипедний шолом Ventete aH-1, що сплющується до розміру ноутбука, та Volvo EX90 з його “безшовно інтегрованими” датчиками безпеки доводять: найкраща технологія — та, що служить, а не хизується.
3. Бунт проти штучності: Повернення до тактильності та природи
Третій, найпотужніший тренд — це повернення до дизайну, що апелює до наших відчуттів, до дотику.
Колекція Crayon Pine від Сірі Сведборг і Адріана Берселла («Дизайн меблів року») — це прості соснові меблі, вкриті візерунками від воскових олівців. Журі вловило цей настрій: «Нас привабила ця грайлива, радісна і трохи химерна колекція». Це повернення до дитячої безпосередності, до радості творчості.
Цю ж ідею тактильності розвивають:
- Скульптурні сидіння на березі від LDA Design і Millimetre: журі відзначило “використання дерева, що додає м’якості і тактильних відчуттів” ворожому міському середовищу.
- Lune Up від Емануеля Гаргано («Дизайн продукту для ванної кімнати»): керамічні постаменти, де “використані матеріали додають текстуру чистим лініям”.
- Other Matter Architectural Surfaces: полімери з водоростей, що стали альтернативою пластику. Судді відзначили не лише екологічність, а й естетику: «теплий, природний і ідеально підходить для цього місця».
Навіть графічний дизайн стає тактильним. Проєкт «Незворотний масштаб» від Рікако Нагашіми для Kvadrat — це фізичне, аналогове втілення цифрових даних про клімат, що змушує відчути проблему буквально на дотик.
4. Дизайн як досвід: Коли враження важливіше за об'єкт
Фінальний акорд — це проєкти, де головне не сам предмет, а атмосфера, емоція, досвід.
Інсталяція Hermès на Тижні дизайну в Мілані («Архітектурний дизайн року в галузі освітлення») перемогла завдяки світлу, що створювало “неземне світіння” і “теплоту”. А павільйони «Вниз у хмарах» від Practice on Earth («Інсталяція року») були відзначені за “поетичність” та здатність перетворити ландшафт. В обох випадках дизайн стає режисурою вражень.
Вердикт: нова цінність у старому
Результати Dezeen Awards 2025 — це не просто список переможців. Це діагноз і прогноз. Дизайн, здається, втомився від гонитви за новизною заради новизни. Він повертається до витоків: до історії речей, до чесності матеріалів, до людського дотику і до простої, але глибокої ідеї, що краса може ховатися не в ідеальній симетрії, а в унікальному “шрамі”, який робить річ живою.
Перемога J39.5 — це символічний жест. Найвища нагорода у світі дизайну дістається проєкту, який принципово не використовує нових матеріалів. Він працює з тим, що вже існує, що було викинуто, що втратило цінність в очах суспільства споживання. «Ми були раді, що нова цінність була створена без використання нових матеріалів, і в кінцевому результаті відчувається приємна теплота майстерності», — підсумувало журі.
І, можливо, саме цієї людяності та автентичності нам усім зараз бракує найбільше.
